с молодых лет

gener. von Jugend auf

gener. noorelt, noorest peast

• zmlada

• odmlada

• od mládí

• z mládí

 nuoresta pitäen

milit. (до 22 лет) Erziehungshilfe (ограничение свободного времени, лишение отпуска сроком до одного года)

milit. (до 22 лет) Erziehungshelfer (как правило, их непосредственный начальник - командир роты)

1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];

2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;

3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);

4) південь (-дня); см. Юг;

5) см. Летник 1;

6) тепло; см. Тепло, сщ.

* * *

1) общ. с молодости, с молодых лет, с юности, с юношеских лет

2) разг. с молодых ногтей

m

I

1. молодой:

1) не достигший зрелого возраста. Gənc qız молодая девушка, gənc oğlan молодой парень, gənc seçicilər молодые избиратели (впервые голосующие по достижении 18 лет)

2) недавно начавший деятельность в какой-л. области. Gənc şair молодой поэт, gənc mutəxəssislər молодые специалисты, gənc bəstəkar молодой композитор, gənc rəssamlar молодые художники, gənc alim молодой учёный

3) присущий, характерный для молодости. Gənc qüvvələr молодые силы, gənc istedadlar молодые таланты

4) недавно возникший, образовавшийся, основанный. Gənc şəhər молодой город, elmin gənc sahəsi молодая отрасль науки

2. юный:

1) очень молодой. Gənc vətənpərvərlər юные патриоты

2) малолетний, несовершеннолетний (о детях, подростках-участниках каких-л. научных кружков, любителях какого-л. вида искусства и т.п.). Gənc idmançı юный спортсмен, gənc fiziklər юные физики, gənc musiqiçi юный музыкант, gənc təbiyyatçılar юные натуралисты, gənc riyaziyyatçı юный математик, gənc texnik юный техник, gənc çempionlar юные чемпионы

II

в знач. сущ. молодой, молодая; юноша; gənc olmaq быть молодым; gənc qalmaq остаться молодым; gənc görünmək выглядеть молодым, молодо выглядеть; özünü gənc hiss etmək чувствовать себя молодым (молодой), моложе; gənc nəsil молодое поколение; gənc yaşında (yaşlarında) в цвете (во цвете) лет, в молодые годы; gənc yaşlarından с молодых лет; gənc ikən будучи молодым, в молодости

I

прил. молодой:

1. не достигший зрелого возраста. Cavan qadın молодая женщина, cavan valideynlər молодые родители, cavan alim молодой ученый

2. свойственный этому возрасту. Cavan orqanizm молодой организм, ruhən cavandır он молод духом

3. сохранивший в пожилом возрасте живость, бодрость, свойственные молодости. Cavan qalmaq остаться молодым, cavan görünmək выглядеть молодым

4. недавно начавший свою деятельность в какой-л. области, организации. Cavan (gənc) mütəxəssislər молодые специалисты, cavan kadrlar молодые кадры, cavan istedad молодой талант

5. недавно возникший, основанный, появившийся. Cavan elm sahəsi молодая отрасль науки, cavan kollektiv молодой коллектив, cavan müəssisə молодое предприятие; cavan şəhər молодой город

4. такой, который недавно начал расти. Cavan zoğlar молодые побеги, cavan yarpaqlar молодая листва, cavan meşə молодая роща

II

сущ. cavanlar молодые, молодые люди, молодёжь. İndiki cavanlar нынешняя молодёжь, istedadlı cavanlar талантливая молодёжь, cavanlara nəsihət vermək наставлять молодёжь, давать наставления молодёжи, cavanları irəli çəkmək выдвигать молодёжь, cavanlara nümunə göstərmək показывать пример молодёжи; cavan ər-arvad молодые супруги; молодожёны; cavan oğlan молодой парень:

1) юноша

2) при обращении: молодой человек; cavan ağac подрост (поросль молодых деревьев); cavan qaramal молодняк

◊ biz də cavan olmuşuq мы тоже были молодыми (мы были не такими, как вы, как современная молодёжь); siz hələ cavansınız вы еще молоды, вы еще неопытны; cavan yaşından с молодых лет, смолоду; cavan da, qoca da и стар и млад; yüz bığıburma cavana dəyərsən ни в чем не уступаешь молодым людям; cavan qalmaq хорошо сохраниться

    I.

     νεός

    I

    - οῦ ἥ (sc. γῆ) целина, новина или паровое поле Xen.

    II

    ион. gen. к ναῦς См. ναυς

    II.

     νέος

    I

    3

    1) молодой, юный

    

(ἄνθρωποι Hom.; ἄνδρες Plat.)

    2) малолетний

    

(παῖς Hom.; μειράκιον Plat.)

    3) молодой, недавно распустившийся

    

(ἄνθος Hes.)

    4) молодой, недавнего приготовления

    

(οἶνος Arph.)

    5) свойственный молодости, юношеский

    

(θράσος Aesch.)

    6) незрелый, неопытный

    

(ν. καὴ ὀξύς Plat.)

    7) новый, свежий

    

(θάλαμος, ἄλγος Hom.; ὕμνος Pind.; καρπός Arst.)

    8) небывалый, необычный

    

νεώτερόν τι ποιεῖν Her. — совершить нечто особенное - см. тж. νέα и νέον

    II

    ὅ

    1) молодой человек

    

οἱ νέοι Plat., Polyb. — юношество, молодежь

    2) детеныш, молодое животное

    

(οἱ νέοι τῶν νεβρῶν Xen.)

смо́лоду

dejunaĝe.

* * *

1) ( с юных лет) desde la juventud

2) ( в молодости) en la juventud, de joven

* * *

(возраст) алнӈанӣл; сколько тебе лет? ады анӈанӣӈилли?; с молодых лет илмактадукви, дялавдукви, куӈадукви